Доповідь Жур О. А. «Впровадження використання продуктивними технологіями, спрямованими на розвиток креативної особистості учня»

ВПРОВАДЖЕННЯ СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ

            Ідеалом сучасного навчання є особистість не з енциклопедично розвиненою пам'яттю, а з гнучким розумом, зі швидкою реакцією на все нове, з повноцінними, розвинутими потребами подальшого пізнання та самостійної дії, з добрими орієнтувальними навичками й творчими здібностями.

«Однією з найсерйозніших хиб нашої шкільної практики є те, що, навчаючи дітей, працює переважно вчитель», — цю думку В. Сухомлинського можна застосувати до характеристики навчального процесу й на сучасному етапі.

            Розвиток творчого потенціалу дитини трактується сьогодні як основне завдання школи. Для реалізації його потрібно насамперед розглянути учня не як суму зовнішніх впливів, а як цілісну, активну, діяльну істоту. У цьому — основна суть перебудови навчально-виховного процесу. Учень — не об'єкт, а насамперед творець свого власного «Я».

            Отже, навчальний процес слід побудувати так, щоб сприяти свідомій співучасті особистості, яка засвоює предмет.

            Розв'язання цих актуальних проблем можливо лише на основі широкого запровадження нових педагогічних технологій, спрямованих на всебічний розвиток дитини.

            Навчання    з    використанням    інноваційних технологій якісно  перевищує  класичну освіту. Воно інтегрує процеси, які не можна об'єднувати в межах класичної освіти: навчання, планування кар'єри, безперервна освіта.            Джерела і складові частини нових педагогічних технологій:

• Соціальні перетворення і нове педагогічне мислення.

• Наука (педагогіка, психологія, соціологія тощо).

• Передовий перспективний досвід.

 •Досвід минулого, вітчизняний і зарубіжний.

• Етнопедагогіка (народна педагогіка).

             Інноваційні  педагогічні  технології  можнаподілити на чотири основні групи за метою освіти:

            1. Інформаційно-розвивальні, які орієнтовані на формування системи знань, збагачення інформацією, міцне запам'ятовування і вільне оперування знаннями.

            2.    Розвивальні   (проблемно-пошукові),   які сприяють розвитку розумової діяльності (проблемного мислення, розумової активності).

            3.  Діяльнісні технології, які спрямовані на формування практичних умінь навчально-пізнавальної діяльності (компетентностей).

            4.    Особистісноорієнтовані   технології,   які спрямовані на розвиток у навчальному процесі активності особистості, здатної самостійно будувати і корегувати свою діяльність.

            Універсальних педагогічних технологій не існує. На практиці освітній процес будується на поєднанні різних технологій навчання, які взаємодоповнюють одна одну.

            Необхідною умовою використання інформаційних технологій є розробка нових дидактичних і методичних концептуальних засад освіти.

            Головними напрямами цього процесу мають стати:

•  створення   предметно-орієнтованих   навчально-інформаційних середовищ;

•  освоєння засобів комунікації (комп'ютерної мережі, телевізійного зв'язку для обміну інформацією тощо);

•  навчання правил і навичок «навігації» в інформаційному просторі;

•  розвиток дистанційної освіти.

            До інформаційних технологій навчання відносяться і мультимедійні технології, які пов'язані зі створенням мультимедіа:

•  електронних підручників;

•  комп'ютерних фільмів;

•  енциклопедій;

•  баз даних тощо.

            У цих продуктах поєднується текстова, графічна, аудіо- та відеоінформація, анімація.

            Використання мультимедійних проекторів на уроках  дозволяє учням, не виходячи з навчальної аудиторії, брати участь у діалогах, аналізувати озвучені сторінки, розмірковувати, здійснювати мандрівки...

            Виходячи з вищезазначеного, на практиці необхідно використовувати інформаційно-розвивальні технології в цілому, або, взявши елементи, які більш доцільні до певного класу. Саме інформаційні технології сприяють самостійному поповненню знань, застосуванню технічних і електронних засобів інформації.

            Розвивальні проблемно-пошукові технології передбачають:

•  участь школярів у різних видах діяльності,

•  використання   організаційно-діяльнісних ігор;

•  навчальні дискусії;

•  методи, спрямовані на збагачення уяви, мислення, пам'яті, мови;

•  проблемне навчання;

•  організацію колективно-розумової діяльності.

            Всім відомі системи розвивального навчання Л. Занкова, Д. Ельконіна — В. Давидова, В. Рєпкіна. Система розвивального навчання молодших школярів може успішно функціонувати при пошуково-дослідницькій на-вчальній діяльності, яка розпочинається з формулювання для учнів навчального завдання, що вимагає від них якісно нового розуміння аналізу ситуації і своїх дій.

            Суть навчальних дій полягає у розв'язанні навчального завдання:

Організація оцінювання

                        3.Організація оцінювання

віднайденого способу дії

            2.Спільне з учнями

розв'язання НЗ    

1.Формування навчального завдання                  

            Своєрідність навчальної діяльності школярів Л. Занков, Д. Ельконін вбачали не в засвоєнні знань та вмінь, а в саморозвитку дитини.

Розвивальне навчання суттєво впливає і на розвиток емоційної сфери учнів.             Якісно виконана робота викликає задоволення, що діє значно краще, ніж найвищий бал, виставлений учителем.

            Відповідно до структури цілеспрямованої навчальної діяльності розроблено типологію уроків у початкових класах.

            Кожен із цих типів уроків має свою специфіку. Для реалізації технологій розвивального (проблемно-пошукового) навчання вчителю необхідно не лише адаптувати їх до конкретної ситуації, а й забезпечити принципово інший тип взаємодії з учнями. Це співпраця, спільний пошук способів здійснення конкретної дії.

            У процесі навчального спілкування в молодших школярів з'являється почуття поваги до іншої людини, її позиції, думки, не пов'язане з особистими симпатіями й антипатіями. Новим змістом наповнюється для них почуття справедливості, інтенсивно формується почуття власної відповідальності за спільну справу.

            Отже, навчання, набуваючи форми спілкування, стимулює розвиток почуттів, які визначають моральне обличчя особистості.

            Для творчого процесу важливо вміти перетворювати незвичне на звичне і навпаки. Головне — побачити у новій, незвичайній ситуації, проблемі щось знайоме, тобто таке, що розв'язується відомими способами. А як, відомо, цілеспрямоване застосування аналогій суттєво підвищує ефективність творчого мислення.

            Гірлянди аналогій формуються як перелік слів, починаючи з основного слова.

            Наприклад: діти — багато — галасують, бігають; листопад — прогулянка — дощ — парасолька — калюжі — діти.

            Кожний знаходить аналогію, яка ближча йому за характером, настроєм.

У початкових класах доцільно використовувати фантастичні аналогії під час складання творчих розповідей, казок із новими героями та незвичайними пригодами тощо.

            Захопившись ними, діти висловлюють незвичайні ідеї:

•  описуючи казкову школу (місто),

•  фантастичні прогулянки, екскурсії,

•  подорожі, вихідні, свята,

• малюючи неіснуючу тваринку, рослину тощо.

            Вони інтуїтивно передають свої потаємні думки та бажання. На уроках діти перевтілюються на акторів, художників, мандрівників, винахідників, фантастичних героїв, казкових персонажів.

            Наприклад, дитині пропонують: «А що, якби ти перетворився на кущик?»

•  Про що ти мрієш?

•  3 ким би ти потоваришував?

•  Про що шепочуть твої листочки?

•  Кого боїшся?

•  Що ти полюбляєш?

            Вправи з використанням елементів костюма сприяють формуванню вміння ставити себе на місце іншого, відчувати його настрій, почуття. Учні самостійно обирають ролі: рослин, тварин, посуду, іграшок тощо.

Відтворюючи певний образ, дитина розкриває своє ставлення до навколишнього світу.

            Також учням подобаються цікаві завдання на розвиток творчої уяви:

• «Фантазери»,

• «Що було б, коли...?»,

• Складання казок,

• Складання загадок...

            Без фантазії неможливо зробити відкриття, стати справжнім учнем, бо казки розвивають розум.

            Використання вчителями технологій проблемного навчання, ситуативного аналізу (кейс-метод), різновидів навчальних ігор, дискусій ТРВЗ (теорії розв'язання винахідницьких завдань) сприяє розвитку творчого мислення дитини.

            Нова система методів і прийомів орієнтована на досягнення оптимального рівня загального розвитку школярів, що, безперечно, пов'язано і з належною успішністю у навчанні.

            Для фіксування збільшення рівня розвитку учнів застосовується технологія «портфоліо».

            Технологія «Портфоліо»

Результати педагогічної діяльності оформлюються в портфоліо. Типи портфоліо залежать від мети створення:

            «Папка досягнень» сприяє підвищенню власного «Я» учня і відображає його успіхи (похвальні грамоти за навчання, досягнення в спорті, табель успішності, значки, листи-подяки батькам тощо).

            Рефлексивне портфоліо розкриває динаміку особистісного розвитку учня, допомагаючи відслідити результативність його діяльності як у кількісному, так і в якісному плані. До цієї папки збирають усі контрольні та творчі роботи учня:

 • твори,

— перекази,

— есе,

— малюнки,

— результати медичних і психологічних обстежень тощо.

            •   Проблемно-дослідницьке портфоліо пов'язане з  написанням рефератів,  науково-дослідницьких робіт.

            •  Тематичне портфоліо створюється в процесі вивчення будь-якої теми, розділу, навчального курсу, а також позаурочної діяльності.

            •   Портфоліо-антологія, презентація — роботи учня, які передбачають його безпосередню участь у їхньому виборі, а також їхній самоаналіз і самооцінку.

            Діяльнісні технології орієнтовані на формування практичних умінь навчально-пізнавальної діяльності (компетенцій), при яких навчальна інформація виступає інструментом, що дає можливість якісно виконувати ту або іншу діяльність.

            Доцільно впроваджувати діяльнісні технології проектного навчання. Ці технології передбачають «проживання» учнями конкретних ситуацій, подолання труднощів, кон¬струювання.

Навчальні проекти можуть бути:

• дослідницькими;

•  творчими;

•  ігровими;

•  інформаційними.

            Школярі оформлюють проекти у вигляді

Доповіді, відеофільму,       стіннівки,      альбому, комп'ютерної презентації

            Одними з основних діяльніших інновацій є інтерактивні технології, мета яких — створення комфортних умов навчання, за яких учні відчувають свою успішність, свою інтелектуальну спроможність.

            Інтерактивне навчання передбачає використання активних методів і заходів навчання, а саме:

•  Аналіз конкретних ситуацій (АКС).

•  Групова робота над ситуацією.

•  Діалог.

•  Групова дискусія.

Вправи

            Аналогії Вузлики Важкі ситуації Мозковий штурм Асоціативний кущ тощо.

            Під час мозкового штурму забороняється будь-яка критика (словесна, жестикуляційна, мімічна), підтримується будь-яка ідея, навіть жартівлива або безглузда. Висловлені ідеї записують для розгляду групою експертів. Після «затвердження» рішення «генератори ідей» поділяються на «противників» і «прибічників» — з метою виявлення слабких місць і їх виправлення.

З дітьми мозковий штурм може виникнути не-заплановано, під час розв'язання пізнавального завдання, гри-заняття тощо. Учні в процесі обговорення самі корегують, аналізують висловлені ідей

            Школярам пропонують самостійно скласти опорні сигнали, наочні схеми. Це — технології схемо-знакових моделей навчального матеріалу.

            Суть технології формування критичного мислення: «творчість—необхідний засіб самовираження особи».

Навчальний процес розглядається як процес творчості, його результат — розвиток системного, креативного, критичного мислення та творчих здібностей школярів.

            Розвитку мислення учнів сприяє:

•  пізнавальна пошукова діяльність;

•  навчання у формі творчих майстерень;

•  моделювання     маленькими     чоловічками (ММЧ);

«,  ■» складання синканів;

•  постановка учнями запитань;

•  дискусія;

•  читання тексту з позначками.

            У процесі використання методу ММЧ у дітей з'являєтьсяможливість уявити, що всі речовини, предмети, об'єкти, явища складаються з безлічі живих, мислячих маленьких чоловічків. А читання тексту з позначками дає можливість по-новому працювати з текстом: повторити відоме, виділити нове, визначити питання для поглиблення й розширення знань.

Краще працювати за таблицею.

Наприклад:

+ (що я знаю зданої теми)       ! (про що дізнався)         ? (про що хочу дізнатися)

                       

            У дітей розвивається увага, пам'ять, мовлення, уява, уміння знаходити залежності, класифікувати, систематизувати; з'являється інтерес до винахідництва.

            Особистіше орієнтовані технології спрямовані на розвиток у навчальному процесі активності особистості, здатної самостійно будувати і ко- \ регувати свою діяльність. Це такий спосіб організації навчання, у процесі якого забезпечується всілякий облік можливостей і здібностей учнів, створюються необхідні умови для розвитку їхніх індивідуальних здібностей.

Мета особистісно орієнтованого навчання — створення умов для забезпечення власної навчальної діяльності учнів і розвиток індивідуальних особливостей кожного.

            Основний задум особистісно орієнтовано¬го уроку полягає в тому, щоб розкрити зміст суб'єктивного досвіду учня з теми, що вивчається, узгодити його із завданням і перевести у відповідний науковий зміст, тобто «окультурити».

            Важливою при цьому є і форма обговорення дитячих «версій».

До особистісно орієнтованого навчання належить технологія продуктивного навчання, яка забезпечує отримання учнями знань на підставі навчальних маршрутів.

            Три важливі сторони цієї технології:

1) результатом творчої, виробничої, суспільної діяльності людини є продукт — матеріальний, інтелектуальний чи духовний;

2)   «продуктивність мислення»,  «продуктивність інтелекту» відображає якість ефективності інтелектуальної діяльності особистості;

3) результат освітянської системи, яка видає соціальний продукт у вигляді долі людини.

            У результаті застосування особистісно орієнтованих технологій відбувається гуманізація змісту навчання, насичення його «киснем» гуманітарної культури.

            Найважливіше — дитина розвиває сама себе. У ході навчання розвивається активна особистість, спроможна самостійно будувати і корегувати свою діяльність